Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/71

Цю сторінку схвалено

для мешканця суходолу. Малюсінька каюта з двома койками одна над одною, невеличка полиця замість стола, люстро й складаний умивальник. Скрізь у безладді розкидано пакунки, валізки, апарати в чохлах, штативи, одяг. Останнє свідчить, що тут — не моряки. Нас погойдувало не менше, ніж учора. На палубі було холодно й непривітно. Сині важкі хмари затулили небо, й обриси сонця майже не пробивалися крізь їхній олив'яний шар. Лише тепло одягшись, можна було вистояти нагорі. Це 22 квітня, коли звичайно в Криму вже починається курортний сезон і купання. А до того ж уночі судно пройшло щось із півтораста миль на зюд-вест. Цьогорічна весна таки добре позначилася холодами, й ми розмовляємо, якою погодою нас зустріне Стамбул, а за ним Середземне море. Дехто запевнює, що там теж холода, й наш біолог Багров з цього приводу жартує:

— На екваторі обов'язково зустрінемо сніг і кригу.

Але мало охочих стовбичити на палубі, й більшість пасажирів розходиться по