Рівні алеї кавчукових дерев, кокосові гаї, манільські та гаванські тютюнові плянтації, каторга рабської праці коло цукру, кави, какао були в Індії, Індокитаї, Індонезії, на Кубі й Мадагаскарі: це все наявний, документальний показ мети, що для неї нишпорила рука й око дослідника, мандрівника, місіонера, шукача пригод, вишукуючи нові недосліджені кутки земної кулі.
Література, поезія, мистецтво, теоретична наукова думка буржуазного світу намагаються показати й висвітлити історію земледослідження, як наслідок ідеалістичних збудників — „прагнення до знання , „жадоб невідомого“, „дух боротьби й змагання властивий людині“, „прагнення підкорити стихію людині“ й навіть „любов до ближнього“, але нещирість, неправдивість такого освітлення дуже легко виявити. Досить лише глянути на реальні наслідки цього земледослідження під капіталістичною кормигою, придивитись, як експлуатує капіталізм і новознайдені колись землі, і здобутки та перемоги науки в процесі тих дослідів.
А ще яскравіше виступає фалш таких пояснень, коли, покопавшись в історичних джерелах, довідуємось, які кошти витрачав капіталістичний світ на дослідження землі та розшукування її багатств, починаючи від оргаганізації комерційних і авантурно-розбійниць-
