водні човни, або коли з наказу начальства спускався на п'ятнадцять-двадцять метрів у глибину моря. Цей самий Чумак розшукав між підводними скелями Балаклави рештки „Чорного Принца“ й знайшов серед заржавілих старовинних ядер та рушниць золоту англійську монету.
Ох, Чумак, Чумак! Це він своєю знахідкою підживив леґенду про мільйони „Чорного Принца“. Ця леґенда дорого коштувала багатьом шукачам легкої здобичі на дні морському. Самі лише японці витратили чимало тисяч на розшуки золота, а його, як з'ясувалося, дякуючи різним архіварам, ще за тиждень чи за два до своєї загибелі „Чорний Принц“ вивантажив у Стамбулі.
Тепер Чумак їде на о. Вранґеля. Але всеж, не зважаючи на свою величезну силу, здоровенні легені, серце й міцні нерви, на запитання, чи піде в Полярне море, відповідає:
— Якщо комісія пропустить.
Ця комісія тяжить над нами, й ніхто, окрім капітана, старшого механіка, старшого помічника й лікаря, не певні, що підуть на
