Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/51

Цю сторінку схвалено

Костянтин Олександрович Дублицький. Старий морський вовк налічує близько тридцяти років морського стажу, й це вже п'ятий раз веде судно за полярне коло.

Під час обіду точаться безперервні розмови. Майже щоразу центром уваги кают-компанії бувають дискусії двох „вовків“, що своїм виглядом, ані трохи не нагадують вищезгаданої породи тваринного світу, — третього помічника Олександра Олександровича й третього механіка Пилипа Йвановича. Пилип Іванович родом із Києва, але довгий час живе вже в Херсоні, за що Олександер Олександрович зве його „охерсонившимся“. Олександер Олександрович розповідає про всякі події в його житті за тридцятичотирирічної плавби по Чорному морю. Пилип Іванович років на три старшій від Олександра Олександровича, старий приятель, заїдаючи другу порцію супу третьою, з таким гумором запевнює, що „Саша травить“[1], що вся кают-компанія заходиться від реготу.

 
  1. Травити — розпускати линву. На морському жарґон те саме, що брехати. Мав також інші значіння, напр. — блювати, хоріючи на морську хоробу.