Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/25

Цю сторінку схвалено

затрималось біля острова цілих дев'ятнадцять днів. Капітан Беррі розподілив своїх людей на три партії, що пішли в різних напрямах досліджувати острів. Беррі з'ясував географічне становище та розміри острова, його фавну та фльору. За його визначенням, довжина острова із сходу на захід не перебільшує 70 миль[1]. Ширина з півночі на південь в окремих місцях сягала 30–35 миль. Острів надзвичайно гористий, і найвища точка його шпилів Беррі сягає 2500 футів. З верхів'їв гір острова тече кілька річок. Рослинність на острові надзвичайно бідна. Там налічується не більше двадцяти північних рослин, — карликова березка, полинь, осока й інш. На острові було чимало білих ведмедів та північних лисиць (песців). Знайдено значну кількість посліду диких гусей. Біля острова траплялись моржі та тюлені. На березі знайдено кістяк кита, а в глибині острова — мамутові бияки.

Таємницю землі Вранґеля розкрито. Холод-

  1. Морська миля дорівнює протягові 1 хвилини по меридіянові, близько 1,77 версти, або близько 1,85 кілометра.