Херсонській губерніях, які не є далекі від цих поглядів.
Однак керуючі верхи К.П.б.У. ведуть безпощадну боротьбу з таким настроєм в партії, і спіраючися на імпортованих невеликого числа партійних робітниках з Росії, на многочисельних совітських і приватних урядовцях, що по свойому матеріяльному положенню є обовязані піддержувати все стоячих у влади, на примазаних до партії міщанських елементах українського города, що суть орґанічними ворогами українського села і української національної стихії взагалі, верхи користають з кольосальної сили державного апарата і правительственної партії, з фізичної сили червоної армії, з фінансової і моральної допомоги Р.К.П., як провідники II. Інтернаціоналу, щоб удержатися при владі.
Досвід показав, що нема надії на побіду здорової революційної думки в К.П.б.У. орґанічним шляхом, бо висланники з Р.К.П., формальні проводарі К.П.б.У., не зупиняються перед тим, щоби прямо фізичною силою знищити опозицію в рядах своєї партії, щоби зупинити також всяке товариське життя внутрі партії, розкладають фактично саму партію, припинили на ділі партійний статут, замінивши всю виборну партійну управу назначеними з гори партійними урядовцями, — щоб тільки не допустити
