слов'янських народів своє самостійне місце, будучи колонією в відношенню до російської імперіялістичної держави і півколонією в відношенню до європейського капіталу, в процесі капіталістичного розвитку прийняла форму національно-економічної области, охваченої басейнами рік Донця, Дніпра і Дністра і ґравітуючи до Чорного моря, якої характер сільсько-господарська культура і зв'язаний з нею промисл предметів запотребовання (головно буряково-цукровий) і яка є звязана з осередком сильно розвитого гірничого, угольного, металюрґічного і металевого промислу Донецького басейну, Криворіжського района і великих міст.
Будучи промислово нище розвинутою чим Росія, Україна одночасно виявила (особливо в імперіялістичний період) о много скоріщий темп розвитку чим Росія (головно в тяжкім промислі), стараючись догнати, а в деяких галузях і перегнати її; це характерне явище для розвитку колоній і примушує їх стреміти до створення своїх власних незалежних центрів, які б управляли господарським, політичним і культурним життям їх народів.
Однак такий колоніяльно-економічний розвій України з проникненням до неї капіталізму із зовні і при управі її промислом петроградськими, московськими і західно-европейськими банками з ввозом до
