природних економічних, ґеографічних умов територій і до завершення консолідації економічних орґанізмів, які історично найчастіще, хоча не обовязково, звязані з певними націями, і тим збільшують силу супротиву колоніяльних народів проти імперіалізму.
Колоніяльно-імперіялістична структура світового господарства і організації людства сама намітила форми нової орґанічної їх структури під проводом пролєтаріяту.
Тому то криза капіталізму і росклад його, спричинені світовою війною, яка привела до всесвітньої революції, відслонили тільки ці економічні орґанізми, які в перехідній революційній добі повинні закінчити свою економічну, державно-політичну і національну орґанізацію.
І на них опреться дійсний Інтернаціонал керуючого пролєтаріяту в своїй праці для орґанізації господарства і комуністичного суспільства.
„В наслідок цего момент розвалу світової війни і момент переходу до комуністичної революції веде неминуче до розвалу імперіялістинних держав-конґльомератів, як пр. Росія, Австро-Угорщина або Британія, на основні економічні орґанізми, а також неминуче веде до обєднання горожанськик війн внутрі поодиноких держав з революційними війнами, як обороняючихся пролє-
