їй порозок, встримувала розпочавшийся політичний розклад в своїм таборі, черпала нові сили з Галичини, находила підтримку в куркулівських елєментах села, які в свою чергу вступили були на шлях повстань, і почала поважно загрожувати маревом буржуазної реставрації на Україні.
У.С.Д.Р.П. незалежних, не зміцнившись ще ідеольоґічно після розламу української соціялдемократії і не скристалізувавшись ще як комуністична партія, хоча і йшла до комунізму, шукала форм для переведення соціяльної революції в конкретних умовах України і для протиділання ліквідаторській національній політиці російських комуністів; з другого боку вона ясно представляла собі небезпеку буржуазної реставрації зі сторони Директорії і горячково хваталась всіх засобів для боротьби з цею небезпекою.
Відкинена від соціялістичного будівництва і числячися з небезпекою контрреволюції, партія примушена була йти в маси, в повстанчий рух, щоби взяти провід над ними і не допустити до него петлюрівщини, щоби оперти його на революційні елєменти і надати йому революційний характер боротьби за українську радянську владу. В марті 1919 року Всеукраїнський Революційний Комітет, заснований У.С.Д.Р.П. незалежних, взяв на себе провід повстанчим рухом і розпочав боротьбу початково проти Директорії.
