Тут середня строчка є восьмистопний хорей, перші дві — двохстопний дактиль, останні дві двохстопний урізаний анапест (про ці два розміри буде мова нижче).
Я хочу тільки сказать, що немає жадноі потреби в тому аби завжди отих чотирьох „законних“ наголосів додержувати, але так само нема й потреби додержувати весь час однаковоі довжини рядка. Навпаки дуже часто буває, що тема вимагає скорочення рядка до одного, двох слів на які в такому рази падає більше логичноі ваги. Слухайте:
На майдани пил спадає
Замовкає річ…
Вечір.
Ніч.
П. Тичина.
Тут скороченням рядку поет замедлює темп віршу і дає малюнок засипання. Ось другий ужиток скорочення:
Упивайтеся славою, винами
Взивайтесь жерцями краси
Та не плачте, не вийте, над домовинами
Як пси.
П. Тичина.