Ця сторінка вичитана
Сірі крила розпустили
Й назад до ставочка
Полетіли, аж в ставочку
Сполохали жаби,
Жаби крик такий зчинили
Як з чотири баби.
Глива гуска важка була,
Втікати не сила,
Бук по спині прогулявся,
Ще й підломив крила,
Правда, і ця сіра гуска
По спині набрала,
Що капусту, лиш любила,
Бжіл не признавала,
Сірі гуси на ставочку
Вже безпечні стали,
В гурток збилися і разом
Усе розважали:
„Ви бачили, як ці бжоли
В гору підлетіли
І на липовому цвіті
Мід збірати сіли.
Ми ніщо їм не зробили,
Хіба собі шкоду,
Бо вже певно нас не пустить
Мельник до городу.
А в городі трава пишна,
Спала нам полуда
Шкода, шкода, а все винна
Ця глива приблуда.“
— А де вона? якась гуска
