Сторінка:Лотоцький А. Дика рожечка (1929).pdf/15

Ця сторінка вичитана

Пані Глива вже щаслива
В думи багатіє:
„Аж тепер я в гору піду,
Ніхто так не вміє,
Як я другим закрутити
Голову докладно,
Вже за мною чередою
Всі підуть громадно.“
Глива в думи багатіє
А сірі ґеґочуть
І врадили: в садок підуть
Все квіття столочуть.
Аж ще одна сіра гуска
Слово забірає,
Пані Гливій за пораду
Подяку складає:
„Ми дякуєм, пані глива,
За мудрую раду,
Ваша мудрість певно вславить
Гусячу громаду.
Ми цим бжолам не дозволим
Медом багатіти,
Піду разом траву пасти
Й толочити квіти.
Хоч то квіття, скажу правду,
Не до могу ґусту,
Я люблю з всего найбільше
Зелену капусту.
Але як що нищить треба,
Я завжди готова,
Просто бжіл йду хочби пішки