начено чимало країн і всі береги Середземного моря вималювані досить близько до правди.
Отже Єгиптяне, Асірійці, Жиди, Фінікійці і Негри зналися трохи між собою, але всі вони знали тільки байки про Азіятів. Перси, инші Арійці та Китайці, хоч і були сусідами, однак дуже мало знали один одного. Отже про історію кожного з сих трьох народів найбільше можна довідатися з їх власної літератури, а де-що теж і з грецьких істориків. Відколи вчені навчилися добре розбірати давнє письмо, вони багато дізналися про історію давніх народів. Про давні звичаї та життя можна багато довідатися з малюнків, статуй і річей для щоденного вжитку, що зосталися по давніх людях. Порівнюючи давні мови, учені побачили, який народ якому рідніший, хто від кого навчився чого, і таким способом установлено «сім'ї» народів, або «раси». Хоч і не завжди можна вірити давній літературі, бо в ній багато байок, однак все-таки, рівняючи її з істориками грецькими та з літературою сусідів, можна бачити, що в ній правда, а що неправда. Зате з останків давнього хисту, ми бачимо правдиву, певну історію, історію хисту, історію цівілізації.
