люції він приніс би все, бо в революції, в її страшному вогні зродилася його соціялістична батьківщина, його ніжність і гордість, його радість, біль і сльози.
І це був найважнійший мотив, який велів усім справжнім комуністам, присутнім на харьківському зїзді, приняти закон в справі хвилевої політично-державної єдности української і російської радянських республік.
Але ми не можемо поминути ще другого мотиву, який безперечно грав в приняттю закону про взаїмовідношення обох республік немаловажну ролю. Цей другий мотив — це мотив єдино-неділимський, який в певних російських комуністичних рядах став особливо тепер, з вибухом війни в Польщею, просто недугою і який спеціяльно у відношенню до України серед цих руських комуністів на Вкраїні і Великоросії має своє джерело, в цілій політичній ідеольоґії, політиці і тактиці.
І приклонники ріжних відтінків цеї єдинонеділимської ідеольоґії в комуністичному сосі, — вона зараз по Вкраїні дуже сильна, — виходячи з того становища, що ніякої там України немає і не повинно бути, змагаючи пляново і систематично до повного політично-державного злиття України з Великоросією, інспіруючи і ухвалюючи закон в справі їх взаїмовідношення, мали на увазі перш за все — ми сердечно бажали б, що-
