та шкіл, він заподіяв багато шкоди мові молодих людей, що користувалися ним.
Головним завданням Науково-дослідчого Товариства Української Термінології (НДТУТ) є укладання англо-українських і українсько-англійських термінологічних словників. І якщо деколи НДТУТ відходить від накресленого пляну праці, опрацьовуючи інші словники або мовні праці, то звичайно тільки тоді, коли воно має до розпорядження фінансові засоби та кваліфіковані сили до додаткової праці. Крім того, для складання українських термінологічних словників НДТУТ потребує правильних українських мовних матеріялів, на підставі яких можна було б очищувати українську термінологію від російських впливів. Це також є причиною, чому воно перевидає Словник П. М. Деркача; це також було причиною, чому воно в 1973 році перевидало „Словник слів, у літературній мові не вживаних” проф. д-ра І. Огієнка. Цей словник звертає увагу читача на численні занечищення української мови русизмами, польонізмами, провінціялізмами тощо. Вже сьогодні можна сказати, що Словник І. Огієнка виконав своє завдання, якщо йдеться про збереження чистоти української мови. На це вказують також численні листи громадян до НДТУТ та опубліковані в пресі чотири прихильні рецензії.
Наступним заходом у виконанні плянів НДТУТ була спроба опрацювання поширеного словника синонімів української мови. Одначе, зважаючи на свої сили, керівництво НДТУТ прийшло до переконання, що приготування до друку такого словника вимагало б кількох років праці. Тому, щоб зискати на часі, вирішено перевидати „Короткий словник синонімів української мови” П. М. Деркача та дати цим поштовх українським мовознавцям на еміґрації до опрацювання ширшого синонімічного словника української мови.
Спочатку був плян перевидати словник П. М. Деркача без жодних змін у його тексті. Але, після докладнішого ознайомлення з кількома його сторінками, виявлено в ньому велику кількість недоліків, помилок правописного і лексичного характеру. Крім багатьох русизмів, автор впровадив у цей словник багато суторосійських слів, часом змі-
