Цю сторінку схвалено
ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП
…Люблю таких, що з малих літ
кидають все за волю.
Бо справді, жить — це лиш в борні,
буть вічно наготові.
Гайда від пут, на шлях, на путь —
що щастя нам віщує!
Ніщо не стрима бунтівних натур —
ні цеп, і ні тортури.
Хробак в землі, у травах жаба —
це ж звіри, а не люди!
Волієм ми ковтать із жбана
прекрасну вольність буйну.
„Лупать скалу“ — яка краса,
який одвічний поступ —
ех, золота моя роса
Вкраїнського народу!
БУЯННЯ СИЛ
Земле, приймаєш все ти без протесту —
і кров, і мозок, і кістки —
й під дзвін могутнього оркестру
ти виростиш квітки.
Тут гуни йшли, татари, турки,
поляки, німці і Москва…
тут розпинали всіх за руки
хто за відчизну, край стояв.
25
