Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/97

Цю сторінку схвалено
— 93 —

Перемишль, Червень і ин. Ся відомість записана в Повісти временних лїт, є найдавнїйшою, згадкою о східній Галичині званій тогди Червоною Русию, або Червенськими городами.

З пізнїйших лїт панованя Володимира Виликого є замітні дві подїї. Хрест Володимира і Руси і борба Володимира з Печенїгами. Рівночасно з Володимиром панував у Візантиї цїсар Василь, проти котрого виступив в Малій Азиї Фока. Цїсар Василь просив Володимира о поміч. Володимир обіцяв помочи, але під услївєм, що Василь віддасть за него свою сестру Анну. Василь згодив ся видати сестру за Володимира, наколи він прийме християньство. Тогди Володимир дав поміч цїсареви, але хотяй Фока зістав побитий, цїсар Василь зовсїм не спішив ся з виданєм сестри, бо вступати в супружі зносини з чужими володарями уважано в Візантиї нечестию. В кінци Володимирови було за довго ждати, він іде з війском на Крим і по довгій облозї здобуває грецке місто Корсунь. Доперва тепер цїсар Василь виправив сестру до Корсуня, де відбуло ся весїлє. Заходить тепер питанє, де і коли охрестив ся Володимир? Повість каже що Володимир охрестив ся підчас походу на Крим. Коли-ж возьмемо під розвагу, що Володимирови залежало на тім, щоб посвоячити ся з Вівантиєю, то мусїв