Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/147

Цю сторінку схвалено
— 143 —

з воєнним ремеслом тож і не диво що їх успіхи були малі. Турки побили їх коло Нїкеї, а Петро з Амієн ледви з горсткою жовнїрів вернув з Азиї до Царгорода.

Перший хрестоносний похід 1096.—1099. Тимчасом лицарство майже виключно француске (Нїмеччина була занятою борбою о інвеституру), вирушило в похід під проводом Ґотфрида з Буільону, єго брата Бальдуїна, Раймунда ґрафа Толюзи і инших. В Царгородї прилучили ся до них останки дружини Петра з Амієн і лицарі з полудневої Італїї, котрі прибули сюда морем під проводом Боемунда з Таренту. Получені лицарі переправили ся до Малої Азиї, де віднесли над Турками велику побіду під Дорилєум. Однак в дальшім походї дізнали християни великих втрат. Першим здобутком християн було занятє Едеси, де Бальдуїн основав грабство на підставі февдального устрою. Звідси удали ся християни на полуднє і здобули Антіохію, однак мусїли самі видержати тяжку облогу. В тяжкій для християн хвили зголосив ся до Ґотфрида якийсь священик і розказав єму свій сон. В снї явив ся сьвященикови сь. Андрій і показав єму місце, де закопано копє, яким пробито грудь Ісуса Христа. Дїйсно на другий день знайшли в означенім місци копіє. Християни в тім переконаню, що се дїйсно