Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/126

Цю сторінку схвалено
— 122 —

Болеслав II. Щедрий 1058.—1079. наслїдник Казимира Відновителя піднїс значінє Польщі єще більше. Він дає поміч прогнаному з Київа Ізяславови а підчас повороту занимає на ново Червеньскі городи. Під конець свого панованя попав він в спір з духовеньством і убив краківского епіскопа сьв. Станислава. Убитє сьв. Станислава викликало в Польщі повстанє проти Болеслава. Болеслав мусїв з Польщі утїкати і умер на вигнаню в Каринтиї в містї Осиях.

Подїл Польщі на дрібні части. По нездарнім панованю брата Болеслава Щедрого, Володислава I. Германа, за котрого Польща стратила на стало Червеньскі городи, приходить до панованя хоробрий князь Болеслав III. Кривоустий 1102.—1138. Цїле своє панованє провів він на довгих і завзятих війнах. Він підбив на ново по довгих борбах Поморє, та воював щасливо з нїмецким цїсарем Генриком V., котрого побив під Вроцлавом, на так званім песїм поли. Помимо сих побід мусїв Болеслав Кривоустий, під конець свого житя, приняти зверхність цїсаря Льотара III.

Умираючи подїлив Болеслав Кривоустий польску державу поміж своїх синів. Найстаршому Володиславови дав Шлеск, Мечиславови дав Великопольщу, Болеславови Мазовію і Куяви, Генрикови Сяндомирску землю. Крім