Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/101

Цю сторінку схвалено
— 97 —

ти Мстислава 1036. Ярослав придбав собі славу щасливими війнами, а ще більше розумною управою краю. Він воював щасливо з Ятвягами і Литвою (на північ від Руси) з Польщею і Печенїгами. В 1031. р. належить Ярослав до великої коалїциї, яку утворив цїсар Конрад II. в цїли розбитя Польщі. Ярослав виправив ся на Польщу і відобрав назад забрані Болеславом Хоробрим Червеньскі городи. Дуже щасливо воював Ярослав з Печенїгами, котрих побив 1036. р. під Київом так сильно, що они від сего часу вже нїколи не піднесли ся. Однак замість Печенїгів, являють ся на чорноморских степах нові дикі орди Половцїв, народу єще страшнїйшого як Печенїги. Половцї напирають на останки Печенїгів, нищать їх цїлковито і самі осїдають на чорноморских степах. Великий був се блуд руских князїв, що не дали Печенїгам помочи проти Половцїв, бо послїдні розбивши Печенїгів, стали дуже грізними сусїдами для нашої держави.

Замітні є рівнож відносини Ярослава до Візантиї. Від часу війни Володимира з Візантиєю відносини між Русию а Візантиєю були приязні. Доперва 1043. р. приходить до непорозумінь. Причиною війни була здає ся сварка грецких купцїв з рускими підчас якої убито руского купця. Ярослав здає ся хотїв