обмежується також можливість збільшення норм, як що на це дозволяють місцеві умови.
4. Пошесний персонал не може притягатися до виконування трудовоі повинности в працях, не звязаних з обслугуванням лікарсько-санітарних установ.
5. Нездатні до праці члени родин персоналу, на яких поширюється сила 1-ої ст. цього декрету, переводяться в першу продовольчу категорію задержанням доповняючої картки „Червоної зірки“.
- Примітка: Сила § 4 постанови Ради Оборони з 10-го грудня 1919 р. не змінюється цьою постановою.
6. Пропонується Наркомпраці: а) в 10-денний речинець виробити і оголосити норми оплати пошесного персоналу в звязку з окремими умовами його праці, б) поставити в обовязок своім органам приймати, розглядати і задовольняти в прискоренім способі заяви та назначення соціяльної допомоги пошесним робітникам і їх родинам.
7. Зайнятися поліпшенням житлових умов медично-санітарного персоналу: а) переселити робітників, які живуть в антісанітарних помешканнях (підвалах, вогких квартирах) в помешкання, які відповідають вимогам гігієни на рівні з фабрично-заводськими робітниками; б) що до всіх житлових заходів (переселення і инш.) робітники лікарсько-санітарної справи і їх родини користуються полекшами, встановленими декретом Р. Н. К. з 10-го квітня 1919 р.
8. З метою облегчення постачання одягу і обуття робітникам лікарсько-санітарної справи: а) лікарсько-санітарні установи користуються в перву чергу правами одержання від заготовчих органів призначеного для іх персоналу спеціяльного одягу і обуття (вирободежі) по нормах встановлених для цього персоналу, тарифним статутом професійної спілки „Всемедикосанпраці“; медичньому і санітарному персоналові, відрядженому на боротьбу з пошестю, надається