фізіятрії з бальнеологією; для практичних вправ при ній улаштувати амбуляторію й клініку на 15 ліжок. 13 вересня 1916 року Теоф. Гавр. здобув звання заслуженого ординарного професора Київського університету.
У вересні 1919 р., з причини захорування одного з членів родини, Теоф. Гавр. мусів був виїхати до Криму й, не мавши змоги повернутися до Києва, прийняв пропозицію Кримського університету взяти участь в організації медичного факультету, що його частина вже функціонувала раніше. Тут він завідує факультетською терапевтичною клінікою, катедрою нервових недуг і крім того викладає курс спеціяльної патології й терапії. Одночасно він працює, як неплатний консультант висипно-тифозних лікарень, спершу в Севастополі, а згодом у Сімферополі.
Досить короткий період кримського життя мав те спільне з описаним уже одеським, що тут Теоф. Гавр. мав багато часу для себе, мав змогу «осмотреть пройденный путь и наметить будущий». Жив Теоф. Гавр. із своєю родиною дуже скромно в двох кімнатах, а іноді й у одній; багато читав, бо мав змогу діставати наукову літературу, робив виписки, що з них згодом скористувався, складаючи свою монографію «Туберкулез легких».
Його взаємини з студентами, лікарями й місцевою людністю тут, у цьому новому оточенні (як і завжди), базувалися на його чіткому розумінні життя й його вимог; надзвичайно гуманне й любовне ставлення до людей, що завжди становило його моральну силу, й тут зробило з нього найпопулярнішого професора, улюбленого лікаря, друга й радника всіх, хто до нього вдавався.
Улітку 1921 р. Факультетська рада Київ. мед. академії, згодом перейменованої на Медінститут, телеграфно двічі просить Теоф. Гавр. прийняти терапевтичну факультетську клініку; перша телеграма 15/VII 1921 року за підписом воєнкома Медакадемії т. Масас'янса, друга 22/VII 1921 р. за підписом голови Медичної ради проф. Тітова. Ці офіційні запрошення надіслано було Теоф. Гавр. завдяки поданій до медичної ради рекомендації від професорів Медакадемії з 4/VII 1921 року.
Теоф. Гавр. приїздить до Києва, і на першому найближчому засіданні медичної ради, прочитавши його згоду, його кандидатуру на цю катедру голосують (на підставі тодішньої інструкції); в результаті одноголосного обрання, Теоф. Гавр. посідає катедру факультетської терапевтичної клініки, яку, за традицією, веде найзаслуженіший професор.
Клініку цю засновано 1844 року; проф. Ф. С. Цицурін, призначений завідувати цією клінікою, разом з проф. Караваєвим. 1 листопада 1844 року відкрили факультетські клініки (терапевтичну й хірурґічну); далі заступив його (проф. Цицуріна) проф. С. П. Алфер'єв (1857 р.), а потім за директора клініки був. проф. Ф. Ф. Мерінґ (1864); за проф. Мерінґа вчився в Київському університеті Теоф. Гавр. На короткий час проф. Мерінґа заступив проф. Чірков, а від нього прийняв катедру проф. В. П. Образцов, що створив певну епоху в нашій медицині.
