того ж таки року комісія, обрана від «Общества» «для выяснения мер борьбы с эпидемией брюшного тифа», рекомендує посилати виділення підозрілих на черевний тиф хорих д-рові Яновському та д-рові Судакевичу.
Року 1889 Т. Г. окремими частинами читав свою майбутню дисертацію і, бувши за заступника голови «Общества ночных врачебных дежурств», складає річний звіт цього товариства.
Року 1890 і 1891 читає ряд доповідів, присвячених цікавій тоді для всіх темі — лікуванню туберкуліном Koch-а, з них відзначу «Про лікування туберкульозних хорих у берлінських клініках способом Koch-а і на підставі власних спостережень»; ця доповідь спричинилась до великих дебатів, а надто, що туберкулінізацію в Києві вивчали в Військ. шлиталі д-ри Ф. I. Ломінський і А. І. Лукашевич, а в себе в клініці — проф. Леш.
23/V 1891 року Т. Г. повідомляє про випадок коліту з ballantidia coli; у березні 1893 року демонструє стетоскоп своєї моделі.
Відзначу ще промову в пам'ять д-ра Чешихіна, що віддавав багато праці боротьбі з tbc; цю промову Т. Г. виголосив у вересні 1897 року; 1898 р. Теоф. Гавр. доповідає комісії, обраній від «Общества по изучению эпидемии брюшного тифа». 1899 р. його обирають до редакційної комісії в справі видання праць Товариства; 1902 р. він виступає з великою доповіддю «Про патологію гнійних анґіохолітів». Цікаво відзначити, що р. 1904 «Общество» просить Т. Г. прочитати лекцію гімназистам про шкідливість куріння. У травні 1905 року Т. Г. обирають за суддю чести при «Обществе» по смерті проф. Борнгавпта і проф. Ходіна. 1907 і 1908 р. він є обраний член «наблюдательной комиссии общества за химико-бактериологическим кабинетом» його. Року 1909 читає доповідь про «Протипокази вживати йод». 23/II 1913 року виголошує зворушливу промову пам'яті проф. В. В. Підвисоцького, а в іншому засіданні — цікавий виступ у справі «врачебной тайны».
Крім участи в «Обществе киев. врачей», Т. Г. часто виступає в «Физико-медицинском обществе» і там його часто обирають до різних комісій (напр., 1901 р. до комісії боротьби з дифтеритом).
Року 1912 Теоф. Гавр. бере найжвавішу, найактивнішу участь у «дне колоса ржи», бувши за голову центрального комітету. Цей збір був на користь селянам голодних губерень. Нечуваний успіх збору дуже радував Т. Г. Велику допомогу в цій справі мав він від Ганни Вікторівни, що взялася головувати в одному з місцевих районів.
Починаючи з 1905 р., Т. Г. часто заступає свого вчителя К. Г. Трітшеля на консультаціях у лікарнях Півд.-зах. залізниць, бере участь там у «Комиссиях по освидетельствованию на предмет потери трудоспособности». Скоро й сам стає консультантом-терапевтом цих залізниць.
Крім участи в боротьбі з пошестями, що відвідували Київ різного часу, хочу тут підкреслити той факт, що Т. Г. не обмежувався в цій справі роботою в комісіях, засіданнях тощо, він безпосередньо коло ліжка хорого, завжди рискуючи заразитися, працював як лікар. Члени його родини пам'ятають, як року 1893, коли вибухла велика холерна епідемія, він зовсім відділився від своєї родини, щоб не занести інфекцію додому, а сам
