Сторінка:Збірник пам'яті Академіка Теофіля Гавриловича Яновського. 1930.pdf/43

Цю сторінку схвалено

Популярність Т. Г. починає виходити поза межі Києва: він часто виїздить консультувати на провінцію і навіть до великих міст нашої країни; найдальші пункти таких подорожі в були на південь — Одеса, на північ — Вітебськ, на захід — Варшава, на схід — Курськ. Ці подорожі він пристосовував до перерви між двох лекцій, щоб не страждало навчання. Багато побутового матеріялу привозив він із цих подорожів і вмів дотепно оповідати про ці «епізоди з провінціяльної практики». Не раз ці подорожі до глухої провінції були небезпечні для його життя, але відважившись на подорож, він ніколи назад не повертався. У моїй пам'яті повстають ці оповідання про те, як Теоф. Гавр. довелося якось помилково переночувати в баракові для гострих інфекцій, звідкіля щойно виписали хорих; як іншим разом на благання матері хорої дитини він виїхав навесні в бездоріжжя, в брід переїжджав р. Березину, що через неї назад йому вже не пощастило переїхати й довелося чекати кілька день, поки пристосували порона; як у багнищах Прип'яті, теж навесні, родичі хорого, діставши лікарську пораду, залишили його, і він на селянському возі їхав до пристані і щоб не провалитися в трясовину вкупі з візником, ламав гілля й настилав його під коняку й воза в найнебезпечніших місцях. Повертаючись після цих візит до Києва, він рідко відпочивав і в ваґоні або в каюті пароплаву. Добре знайома постать улюбленого лікаря звичайно привертала увагу подорожніх, а серед них було чимало таких, що бажали скористуватися порадою «з доброї нагоди». Починались довгі розмови, що кінчалися запитаннями медичного характеру; або просто підходить пасажир із заявою, що він їде в ваґоні тільки на те, щоб Т. Г. його оглянув, тут же таки, бо з другої великої станції має повернутися додому, що він саме з тих осіб, яких не встиг Теоф. Гавр. оглянути в тому місці, куди його викликали до хорого. З цих мандрівок Т. Г. привозив цікавий побутовий матеріял і поруч сумні спогади про злидні й темряву наших ведмежих закутків. Лікар С. А. Ґутштейн оповідав мені, що багато разів, з доручення Т. Г., переказував гроші з Києва тим його бідним пацієнтам, що їх попутно на місці виклику оглядав Т. Г. Часто ці суми дорівнювали 50—70 крб. на одну родину.

Ця велика територія його лікарської практики та й самий характер її тривали до 1917 р., коли він, через поганий стан свого здоров'я, перестав виїжджати на провінцію. До цього самого періоду діяльности належать його спроби забезпечити хорих дітей дешевими й добрими молочарськими продуктами. Він старанно підтримує думку свого шкільного товариша М. П. Слюсаревського влаштувати в Києві зразкове молочарсько-кооперативне товариство.

Наукова діяльність Теоф. Тавр. за цей великий період виявилась у таких друкованих працях:

«К технике аускультации», надрукована у «Враче», 1893 р. й німецькою мовою в «Deutsch. med. Woch.». 1894 р. № 32.

Тут описано запропонований від Т. Г. скляний стетоскоп, добре відомий лікарям українським. Він має ту перевагу, що верхній кінець його має форму вушної раковини й просто вставляється в вушну раковину; він добре проводить звук і його легко дезинфікувати.