Сторінка:Збірник пам'яті Академіка Теофіля Гавриловича Яновського. 1930.pdf/427

Ця сторінка вичитана

виявляє хоч би те, що в серпні 1795 р. він згодив міщ. Семена Коханського збудувати йому на Новому Місті, тобто на захід від теперішньої вулиці Козицького, на власній землі Ольофа, великий дім за предкладеним пляном. Повинен був оцей дім коштувати кілька тисяч золотих, мати галерію та «величний, гарний вигляд». Але Ольофові з будуванням не пощастило. Вінницький «архітект» не звик будувати таких будинків і не розрахував як слід підмурка; підмурок осів, а вся будівля з кроквами геть завалилася[1].

Не бракувало, без сумніву, практики й Постоловському. Вплив його та заможність особливо зростають на кінець 90 рр. Наприклад, із акт. запису 9/V 1798 видно, що «вельможний доктор медицини» Яків Постоловський має того року на Богу млина й наспіл з міщ. Бохтановичем відбудовує його для експлуатації[2].

Інтересно відзначити, що син М. Шепселя Нузим Рабинович одідичив лише комерційні, але не медичні здібності свого батька. В середині 80 рр. живе він у Немирові, провадячи різні комерційні справи, а зокрема беручи в заставу цінні речі. Так, 1789 р. його іменем вписано було до Вінницьких Ґродських Книг розписку німецькою мовою з 9/VII 1786 на 33 черв. зл. (=594 зл. п.) від барона Бейгера, що одержав від Рабиновича цю суму під заставу золотого (18 зл.) та срібного (15 зл.) годинників[3].

Запис з 6/V 1789 свідчить, що того часу існував шпиталь у Вінниці при кляшторі домініканів, відкритий, мабуть, відповідно до Конституції 1775 р. За цит. записом, шлт. Кручевські відступають домініканам свою хату на юридиці домініканів, оцінюючи цю хату на 288 зл. п., в додаток до 112 зл. сплачених готівкою, а це все разом мало покрити пожертву Кручевських в 300 зл. п. на шпиталь[4]. Отже треба гадати, що шпиталь домініканів існував у великій мірі на громадські пожертви. Як свідчить «Планъ Брацлавскаго намѣстничества уѣзднаго города Винницы»[5], на якому позначено «гофшпиталь» Домініканів, шпиталь оцей функціонував і після російської окупації Браславщини (1793 р.), містячись в одній із нечисленних тогочасних міських кам'яниць, отже в однім із найкращих тодішніх приміщень.

ZUR GESCHICHTE DER MEDIZIN UND DES APOTHEKERWESENS ZU VINNYTZJA UND DEREN BEZIRK IN DER 2. HÄLFTE DES 18. JH.
Von VALENTIN OTAMANOWSKYJ.
Zusammenfassung.

Als Material vorliegenden Studiums dienten dem Verfasser die Notizen, die die wichtigsten Momente der Kulturgeschichte von Vinnytzja und deren

  1. 5184 ff. 188–190.
  2. 5211 № 70 f. 88.
  3. 4724 № 515 ff. 378–379.
  4. 4722 № 38 f. 35.
  5. Матеріяли Кам'янецького Істор.-Археолог. Музею, № 10721/1923 р.