водстві, судовий огляд трупів, чи поранених та побитих, переводив возний, з участю двох шляхтичів.
Усі наведені способи судово-медичної експертизи ми справді зустрічаємо 2. половини XVIII ст. в практиці вінницьких судово-адміністраційних органів. Так, 24/X 1761 Вінницький міський уряд оглянув рани побитого в Браїлові закордонного купця Олександра Кириловича і, подавши докладний опис цих ран, визнав їх «мало не за смертельні»[1]. Коли, напр. 12/III 1787 з ярмарку у Вороновиці повертавсь увечері до Винниці тутешній мешканець Орон Векслер, що міняв на ярмарку золото і його було вбито в околиці Комарова, огляд та докладний опис зовнішнього вигляду трупа робить генеральний возний М. Фіялковський у присутності двох шляхтичів[2]. Однак, коли потрібно було перевести для суду складнішу медичну експертизу, притягали для цього, залежно від роду експертизи, відповідних фахівців-медиків. Напр. експертизу зґвалтованої семирічної дівчинки, з доручення вінницьких судово-адміністраційних органів, переводила 16/II 1790 р. комісія експертів, що складалася з доктора медицини М. Шепселя та двох жінок, «свідомих і поважних»[3]. Щоб виявити сліди побоїв на особі свящ. Дм. Киселя, возний притягає 25/I. 1792 для цеї експертизи «міського цилюрника» Шмуля Лейзеровича[4]. Вінницький війт Єремія Савицький спроваджує до ув'язненої волошки Фросини лікаря, який констатує, що Фросина є дійсно заражена на пранці[5].
Яко приклад тогочасного акта судово-медичної екслертизи, наводимо витяг з постанови Вінницького міського уряду з 16/II 1790 р. в справі згаданого зґвалтування дівчинки:
«Міський уряд й. к. вел. міста Вінниці присяжний так з розпорядження старостинського замку, як і на вимогу позовника — шлт. вдови Маріянни Камінської, мешканки Вінницьких Хуторів, маючи при собі покликаного доктора медицини Марка Рабина та двох жінок свідомих і поважних, ужитих до цієї справи для одержання ліпших відомостей, оглядав наслідки страшного злочину, заподіяного на семирічній дівчинці-сироті, вищезгаданої Камінської дочці… Уряд бачив та! оглядав цей злочин разом із зазначеними поважними особами, а саме: насамперед саму дівчину — опухлу, жалюгідну, хвору та кволу; сорочка їй від самого поясу й до низу вся закривавлена, tumor uteri pedum prolapsio, великі врази та значний вилив дівочої крови. Оця дівчина вимагає великої пильности та піклування, бо, як цього не буде, то напевно вмре[6].
Накреслений огляд показує, як мало забезпечена була 50–80 рр. людність Вінниці від можливих експериментів та зловживань усяких неуків та пройдисвітів, як з числа медиків, так і аптекарів. Тому не дивно, що вже суд Асесорської Комісії в декреті з 14/VII 1788 визнає за потрібне залишити з євреїв-цилюрників тільки двох, але «doskonale tey professyi umieiętnych». Вміння та зручність залишених цилюрників мали за цим декретом визначити лікарі або цилюрники-християни, й тільки після
