(«Remanentes in claustro… a peritissimo Moschorum chyrurgo curati et in vita servati sunt»). Лікував отой хірурґ, мабуть, дійсно таки «хірурґічними засобами», деяке уявлення про які дає наведений уступ хроніки про лікування четвертого ченця:
…«inficitur et a praedicto Moschorum chyrurgo curationis gratia in latere quinquies crudeliter scinditur, cuius curationis virtute praeservatus quidem a morte protinus imminente, sed vitam diutius duxit omni morte amariorem».
Незначне 50–60 рр. число справжніх лікарів на території нашого дослідження та некультурність людности, що зверталася цього періоду по допомогу майже виключно до знахарів, а в деякій мірі, мабуть, і низький рівень розвитку тогочасної епідеміології, мусіли були спричинитися 2. половини XVIII ст. до великої смертности від морового повітря серед людности Вінниці та її передмість. За акт. джерелами ота пошесть лютувала тут цього періоду аж 4 рази: від серпня до 20/XII 1756, дещо в слабшій формі з'явилася восени 1757 р., а найбільше вона лютувала восени 1770 та 1771 рр. У Вінниці та її передмістях і в с. Вінницьких Хуторах вимирали за акт. записами 1770–1771 рр. цілі родини. Напр., 1770 р. вимерла на Старому Місті вся родина Дмитра Мотренка-Савицького (батько й мати, 2 сини й 3 дочки), там же 1771 р. вимерла родина Степана Пилипенка (батько й діти), а того самого 1771 р., окрім одного хлопчика, вимерла на Вінницьких Хуторах родина Івана Діда[1].
За люстрацією 1765 р., у Вінниці з передмістями та селом Вінницькими Хуторами було 512 домів, а за люстрацією 1767 р. — 531 дім, з яких 100–120 домів було єврейських[2]. Наведені цифри та подана нижче табличка дають деяке уявлення про смертність цього періоду від повітря серед людности Вінниці та її передмість і с. Вінницьких Хуторів. Саму оцю таблицю складено: для 1756 р. — за відомостями, що їх подає вінницький літописець-капуцин[3], а для 1771 р. — за офіційними обчисленнями Вінницького міського уряду[4].
| Умерло від повітря у Вінниці та на передмістях: | 1756 р. | 1771 р. |
| християн | 300 | 38 |
| євреїв | 60 | 146 |
| Разом | 360 | 528 |
Протягом 70 рр. число медиків у Вінниці мусіло було збільшитися, бо, за люстрацією 1782 р., в реєстрі місцевої кагальної громади ми зустрічаємо двох «докторів» та трьох цилюрників[5]. Що це були за медики, ми
- ↑ Вінницького Окр. Архіва Lib. Metr. Eccl. Paroch. Vinnic. ab a. 1714 ad a. 1759 ff. 59 v., 62, 68 v. 100 v.–101; 5181 ff. 19, 23, 62; Шипович, І. с. р. 29.
- ↑ 5070 ff. 2 v.–4 v., 54–59.
- ↑ Шипович, І. c. p. 22.
- ↑ 5181 f. 25.
- ↑ Варшавського Скарбового Архіва відділу Старопольського під сиґн. LVI, літ. W, акт. кн. № 4, f. 40 v.
