У грудні 1898 року Санітарна рада Київського міського самоврядування обирає Теоф. Гавр. на посаду ординатора Олександрівської лікарні, залишаючи посаду прозектора й завідувача лябораторії тієї самої лікарні. Він завідує терапевтичним жіночим відділом і інфекційним бараком. Обидва ці відділи містилися в одноповерхових дерев'яних будинках (один з них мав назву Бутурлінського бараку) з побіленими всередині стінами. Увесь лікарський штат складався з ординатора. Підсобного медичного устаткування в відділі не було; отже перше завдання Теоф. Гавр, було устаткувати клінічну лябораторію: одну з палат розділено перегородкою, за нею й містилась лябораторія. Теоф. Гавр. устаткував мало не все в ній на свої гроші. Цей жіночий терапевтичний відділ призначали ще й для осіб, що потребували негайної допомоги; здебільшого привозили самогубців, переважно отруєних per os різними отрутами, залежно від «моди» й часу, як жартуючи казав Теоф. Гавр.; були періоди отруєння сірчаною кислотою, далі період нашатирного спирту, але найдовший період — сулемових отруїнь, що дали змогу Теоф. Гавр. вивчати так звані сулемові нефрити.
Тут, у великому терапевтичному відділі, Теоф. Гавр. уперше мав змогу виявити свій лікарський хист лікаря-клініциста. 16 років упертої підготовчої праці в царині теоретичної й практичної медицини з частими подорожами за кордон зробили з нього видатну постать ученого й практика; а тому немає нічого дивного, що відразу ж навколо Теоф. Гавр. зростають кадри лікарів, що постійно працюють у його відділі, — його перших учнів; ці кадри дали початок численної «школи проф. Яновського». Уважаю за потрібне назвати тих його учнів, кого я знаю й пам'ятаю, — усі вони дуже відомі нашому Києву: д-р мед. Пресман, що його Теоф. Гавр. застав уже в відділі, проф. А. Ф. Каковський — його перший інтерн відділу, проф. В. В. Віноградов (другий інтерн), проф. О. Б. Бернштейн, лікар С. А. Хорол (перший завідувач першого диспансеру в Боярці), лік. I. А. Ґольдштейн, приват-доцент Я. Г. Рашба, лік. Н. М. Вінер, лік. М. С. Райхман, лік. Л. Л. Комаров, лік. Поліновський, приват-доцент В. М. Фельдман, лік. М. М. Киселевич, лік. Г. Г. Рущіц, прив.-доц. Торнського унів. Ф. М. Цихоцький, лік. Народицький, лік. I. К. Воскресенській, лік. С. А. Ґутшейн, лік. Гаркаві, лік. Кавун, лік. Рибаков і багато інших.
Коли прийшов Теофіл Гавр., радикально змінився характер життя в лікарні; розпочалася наукова робота в клініці. Щоб ознайомити лікарів із поточною медичною літературою, Теоф. Гавр. улаштовував раз на тиждень у себе вдома зібрання, де читали реферати й розбирали казуїстичний матеріял відділу. У цей час Теоф. Гавр. уже жив у невеличкому дерев'яному будинку на терені Олександрівської лікарні, де йому дали квартиру; це близьке сусідство з відділом дало йому змогу приділяти багато часу улюбленій клінічній роботі. До роботи в інфекційному відділі Теоф. Гавр. ставився дуже обережно, всякими способами захищаючи своїх асистентів від можливого узаразнення. Лікар I. А. Пресман пригадує випадок сапної інфекції, помилково надісланий до терапевтичного відділу. Ізолювавши цю хору, Теоф. Гавр. сам ординує її, не пускаючи до неї своїх лікарів.
