Сторінка:Збірник пам'яті Академіка Теофіля Гавриловича Яновського. 1930.pdf/32

За 2 місяці по тому, як Т. Г. скінчив був медичний факультет, а саме 13/XII 1884 р., з рекомендації К. Г. Трітшеля, його одноголосно обирають на один рік на позаштатного ординатора при катедрі госпітальної терапевтичної клініки. Він завідував цією катедрою багато років пізніше (від 1914 р.). У цей період у проф. Трітшеля працювало багато лікарів; з них можу вказати лік. В. Ф. Бушуєва (пізніше проф. К. М. І.), лік. А. А. Тржецеський (пізніше проф. К. М. І.), доктор медицини I. А. Ноткін, доктор медицини Піотровський, прив.-доц. К. I. Коровицький і інші.

Т. Г. Яновський в час закінчення університету (1884 р.).

Теофіл Гаврилович, почавши свій клінічний стаж, одразу ж починає свою першу наукову працю: «Наблюдения над действием каирина при некоторых инфекционных заболеваниях».

Ця праця належить до тієї доби, коли, крім хініну й саліцилової кислоти, антипіретичних не було; виявлення антипіретичної властивости в каїрину викликало велику сенсацію. Цю перевірчу (почасти) роботу ретельно переведено на багатьох хорих на поворотний тиф, що на них погано діє хінін і саліцилова кислота, а потім на черевнотифозних і туберкульозних хорих; окрім цього вживали каїрин ще й у хорих на крупозне запалення легенів. Усі досліди над хорими, потрібні для цієї роботи, Т. Г. робить сам (багаторазова термометрія, дихання, пульс та його реєстрація (сфігмографія) та інші вияви загальної реакції організму); наслідки ретельних дооліджень — критичні висновки, тверезо ціновані твердження й порада обережно задовольнятися невеликим зниженням температури малими й середніми дозами.

Незабаром після каїрину винайшли цілу низку антипіретичних ліків, що витиснули каїрин, а все ж ця праця, як висловлювався про неї проф. Трітшель у своїх рецензіях на роботи Т. Г., «має безумовне значіння в процесі вивчання терапевтичних властивостей каїрину, бо точно зазначає його вплив на різні функції організму при гарячковому процесі.

28 грудня цього ж таки року (1884) Т. Г. обирають на штатного ординатора при тій самій клініці на 3 роки. Невеличка ординаторська платня все ж дає йому змогу бути самостійним і тим полегшити матеріяльний стан своєї родини. Він оселяється на Андріївському взвозі проти рідної для нього 3 гімназії. З перших же кроків лікарського життя він починає набувати практику серед найбіднішої людности на Подолі. Перший район його практики — це вбогі хатки історичних київських місцевостей, як Щекавиця, Оболонь, Ганчарі, Дьогтярі, Кожом'яки.