Сторінка:Збірник пам'яті Академіка Теофіля Гавриловича Яновського. 1930.pdf/26

Живши дуже скромно, з любов'ю виконуючи свої родинні обов'язки, Гаврило Іванович і дітей своїх навчив любити трудове життя. Дітей своїх Гаврило Іванович примушував обслуговувати себе, як вони могли це зробити, висміюючи «паничів», що потребують найелементарніших послуг.

Т. Г. Яновський 5–6 років, з матір'ю.

Усі сини Гаврила Івановича вибрали собі різні спеціяльності, але це не заваджало йому підтримувати з ними найтісніший зв'язок і давати їм поради і в службових справах, і в роботах із їхнього фаху. Подам один факт, що характеризує Гаврила Івановича, як людину дуже розвинену, з критичним чуттям: р. 1890 Теофіл Гаврилович, вивчаючи туберкулінізацію в Берліні, дістав листа від батька, де той висловлює думку, що не можна завсіди переносити висновки з експериментів на тваринах на людей, що це цілком різні організми хоч би тому, що патогенність мікроорганізмів для людини й тварин не така сама, і що сам Кох відзначає (цитує його) специфічне діяння туберкуліну на туберкульозну тканину, а не на самі палички; він радить поміркувати над цією думкою, критично поставитися до всього, що будуть говорити, головне — треба самому придивлятися до наслідків лікування.

До самої своєї смерти Гаврило Іванович об'єднував навколо себе своїх дітей. Він був одружений із Ганною Матвіївною Савченковою, що походила з старого київського роду. Була вона жінка на диво добра й лагідна. З усіх її дітей найбільше цією стороною подібний до неї був Теофіл Гаврилович. У спогадах Теофіла Гавриловича про батьків виявлялася мимохіть ніжна і гаряча любов до матері й рівночасно пошана та вдячність до батька.

З усіх синів Гаврила Івановича тільки Теофіл Гаврилович вибрав собі за спеціяльність медицину.

У такій трудовій сім'ї народився Теофіл Гаврилович. От чому в цій надзвичайній людині сполучились лагідність, чулість та доброта матері і любов до праці, почуття обов'язку й любов до науки — його батька.

Свої перші роки Теофіл Гаврилович прожив у рідній сім'ї. Бажаючи дати дітям якнайкраще виховання, Гаврило Іванович повіз їх до Києва, коли вони дійшли шкільного віку. Десяти років Теофіл Гаврилович уже вчився в 2-ій клясі Київської подільської прогімназії. Ця 4-клясова про-