hominum morbis epitome praeletionibus academicis dicata auctore Joanne Petro Frank, 1811 р.; 3) Les pronostics d'Hyppocrate. Цю книжку ще за життя він подарував Теофілові Гавриловичеві р. 1898, у ній є нотатки Т. Г., де видно, що він користувався цією книгою, складаючи лекції й наукові статті. В записній книжці Гаврила Івановича є виписки з книг, журналів та газет з різних цікавих для нього питань. Останню виписку позначено 1906 роком (сам він умер р. 1908). У цій книжці є багато рецептів, точно виписаних і з точними вказівками, як з них користуватися.
.jpg)
Цей факт мимоволі викликає в нас думку, що Гаврило Іванович цікавився сам медициною й мабуть прищепив (мимоволі навіть) любов до неї й синові свому, Теофілові Гавриловичеві. Цю властивість — робити нотатки про все, що його цікавить і вражає — ми потім бачимо й у Теофіла Гавриловича ще змалку, — мабуть і цю рису він запозичив у свого батька.
Люди, що добре знали Гаврила Івановича, казали, що він був людина твердої волі, суворого обов'язку. Людина освічена, до того ж і добрий педагог, він зумів виховати своїх дітей і дати всім синам вищу освіту. А зробити це було нелегко, бо мав він 4 сини і 2 доньки. Своїм дітям він умів прищепити думку, що треба здобувати освіту не з свого фаху тільки, "вузьку; але й загальну; він намагався розвинути в них різні духовні, й розумові здібності; наприклад, скоро дістав змогу, учив Теофіла Гавриловича музики (скрипка) й співів, виховав і розвинув у нього ту музикальність слуху й любов до мистецтва, що ними Теофіл Гаврилович потому відзначався.
