Теофіл Гаврилович Яновський народився 12-го червня 1860 року в родині небагатого урядовця. Його батьки жили в той час у м. Міньківцях Ново-Ушицького повіту, кол. Подільської губерні. Батько служив за урядовця при Подільському губерніяльному управлінні державного майна, одержуючи невеличку платню, що з неї й жила вся чимала родина.
У записній книжці батька Т. Г., Гаврила Івановича Яновського, можна знайти відомості про цілий ряд попередніх поколінь. З цього запису видно, що всі вони жили в колишній Полтавській губ. й походили з козаків. Є підстави гадати, що рід Теофіла Гавриловича був зрідні Гоголеві, який, як відомо, мав подвійне прізвище Гоголь-Яновський. Т. Г. оповідав, що за дитячих років він бачив у батька книгу «Миргород» М. Гоголя з зворушливим по-родинному автографом.
Як на свій час, Гаврило Іванович був дуже освічена людина: він скінчив Головний педагогічний інститут у колишн. Петербурзі. Мало не ввесь час служив в Управлінні державного майна. Добре знав і любив старі мови — грецьку й латинську; живши на Україні, вивчив польську й староєврейську мови.
Цей хист до мов він передав свойому синові Теофілові Гавриловичеві. Серед книжок, що ними цікавився Гаврило Іванович, ми бачимо видання з різних питань: хліборобства, полівництва, паразитології, твори кращих російських клясиків (особл. Л. Толстого) і навіть з медицини. Такі, наприклад, знайдено по його смерті видання: 1) «Manuele pharmaceuticum» д-ра Hager-а, 1866 р. з нотаткою його рукою 1871, і поруч вписані рецепти, що з них він сам користувався; 2) De curadnis
- ↑ Редакційна комісія цього збірника доручила мені зібрати матеріяли про небіжчика — мого вчителя — і скласти цей життєпис, давши мені для цього надто короткий час, місяців зо два, а тому поданий тут нарис життя й діяльности Теофіла Гавриловича Яновського не є повний як подаваним у ньому матеріялом, так і його опрацюванням.
Біографічні відомості здобував я з таких джерел: 1) частина паперів, що залишилися по смерті Т. Г.; їх дала мені переглянути його родина; 2) справи Медичного факультету й ради колишнього Київського університету, що їх переховують у Київському центр. архіві; 3) звіти різних наукових і громадських організацій, де Т. Г. брав участь; 4) особисті спогади про небіжчика його родини й друзів.
Користуюсь із нагоди щиро подякувати усім особам (зазначеним у тексті), що допомогли мені збирати матеріяли, а так само подали мені свої власні мемуари. В. Я.
