Влив садки весняний цьвіт, Глянеш — рай на цїлий сьвіт. Та-ж земля та красна здавна, Земля чеська, — там мій дім! Де мій дім? Гей, де мій дім? Чи ти знав край, Богу милий, Міцний тїлом, духом щирий: Ясна думка, хисту дар, Згода в працї, лад без свар… Отож — Чехів сїмя славна, В любих Чехах — там мій дім!
Колиб ти, сонечко, хоч раз Дізналось. Як дуже темряви ще в нас Осталось, — То не ховалось би вечір В простори, За той пурпуром влитий бір, За гори! День поминає наче мить… Ждуть люди, Що вспіє мерзлі обігріть Їх груди,
