Сторінка:Декалог українського націоналіста (1948).pdf/11

Ця сторінка вичитана

мук, вогню і розпеченого заліза. Але ніякий шал, ні дикий гнів не поможе катам знищити відвічного змагання великої Української Нації до самостійності і могучості. В нашій історії маємо багато прикладів надлюдського геройства, що довершили ті, яких не зломили ні тортури, ні смерть. Це — козак Байда, що три дні висів на гаку, але не зрадив свого народу. Жінка — Ольга Басарабова, згинула скревавлена від побоїв і катувань, не зрадивши найменшої таємниці. По-геройськи згинули, не зламавшись Білас, Данилишин, Легенда і другі Борці. Їхні імена стали безсмертними.

Сьогодні в обличчі загрози, впасти живцем в руки дикого і жорстокого червоного ката, що вишукав надлюдські тортури і вбиває безпощадно кожного, відважні Борці-революціонери розстрілюють самі себе. Так поступай і Ти, коли опинишся в найбільш критичному положенні. Спокійно і холоднокровно вбити себе, стрілити собі в лоб, або розірватися гранатою, це доказ Твоєї ідейності, самопосвяти, відваги і витривалості. Так найкраще зберігається тайну Організації і ніколи ворог не може її здобути. Надалі буде твердо сцементована наша ідейна сила і гарантована перемога нашої справи, що забезпечить вільний розвиток міліонів поколінь Нації.

––– ооОоо –––