Сторінка:Декалог українського націоналіста (1948).pdf/10

Ця сторінка вичитана

ти, в присутності посторонніх людей. Твої слова —  — це наказ для підрядних, це порада для других, це заклик до боротьби широких народних мас, це свідоцтво про Твій характер і вартість.

7. Твоїм ворогом є ворог Твоєї Нації, що вбиває її змагання до волі. До цього ворога будь суворий і жорстокий. На перемиря з ворогом Ти не йде, бо він Тебе знищить.

Сьогоднішня боротьба проти кривавого большевизму є свята. Хай Тебе не страшить ворожа кров і трупи. Ми обороняємо свою честь, землю, народ, право і життя. Співпрацювати з ворогом допускається лише тоді, коли хочеш його знищити. Але бачучи дике насилля, розстріли, вбивства і вчуваючи стогін катованих, плач матерей, чи не спалахнеш гнівом і не піднімеш руки на ворога-ката?

8. Для України — для щастя міліонів тих, що живуть тепер і будуть жити, мусиш посвятити себе цілого. За цю ідею не вагалися наші полки виступати в далекі походи, ставати до боротьби проти тисячних орд, добровільно гинути на гаку. А скільки тепер революціонерів-борців розстрілює себе, щоб не попасти в руки ворога. Отже ні сім'я, ні дім, ні господарство, ні багатство не стануть Тобі на перешкоді вступити на шлях боротьби. Ніяка небезпека, ніякий жорстокий ворог, ніяке трудне становище, ніякий трудний чин не зневірять Тебе, не спинить у праці і боротьбі. Не дивлячись на те, політичне становище в міжнародному світі сприяє нам, чи ні, — борись за найвищу святу ідею, не сходи зі шляху революційної боротьби, не дивись на втрати, чи ворожі удари. „Не здайся, хоч би проти Тебе був цілий світ“!

9. Щоб здобути тайну Організації, знищити наш визвольний рух і революційні кадри, вороги вживають різних засобів, просьб і грозьб, кривавих тортур,