Роскішна заля в палаці Неґроні. Праворуч маленькі двері. На задній стіні великі двері на дві половини. Посередині пишно накритий стіл по моді шіснадцятого віку. Прислуговують діти-пажі, одягнені в золоту парчу.
В той мент, як підноситься завіса, за столом сидить чотирнадцять осіб: Джепо, Мафіо, Асканіо, Олоферно, Апостоло, Гюбета й сім молодих гарних жінок, елєґантно прибраних. Усі пють, їдять, голосно сміються, крім Дженаро, мовчазного й замисленого.
ДЖЕПО, МАФІО, АСКАНІО, ОЛОФЕРНО, ДОН АПОСТОЛО, ГЮБЕТА, ДЖЕНАРО, дами, пажі.
ОЛОФЕРНО (з келихом у руці). Нехай живе добрий Херес! Херес Фронтери то райське місто.
МАФІО (з шклянкою в руці). Це вино варто більше за ваші оповідання, Джепо.
АСКАНІО. У Джепо слабість оповідати історії, як тільки випє.
ДОН АПОСТОЛО. Того разу у Венеції, у найяснішого дожа Барбаріґо, сьогодня у Ферарі, у чарівної принцеси Неґроні.
