ДЖЕНАРО. Треба розказати тобі, Мафіо, через що я хочу їхати так раптово. Ти сам зважиш, чи є в тому рація. (Він одводить Мафіо на бік і говорить до нього на вухо.)
РУСТІҐЕЛО (під бальконом). Киньмося, ваша високість?
ДОН АЛЬФОНСО (тихо). Почекаємо, чим скінчиться.
МАФІО (голосно засміявшись після Дженарового оповідання). Хочеш знати, Дженаро? Тебе обдурено. У цьому ділі немає ні отрути, ні проти-отрути. Одна чиста комедія. Люкреція без огляду закохалася в тебе і їй схотілось упевнити тебе, що вона урятувала тобі життя, щоб нахилити потім твою вдячність до кохання. Герцоґ добрий чоловік, він не здатний ні убити, ні отруїти нікого. До того-ж він знає, що ти урятував життя його батькові. Герцоґіня хоче, щоб ти виїхав, це зрозуміло. Її роман вільніше розгорнувся-б у Венеції, ніж у Ферарі. Чоловік усе таки їй на перешкоді. Що-ж до вечері в принцеси Неґроні, то вона буде чудова. І ти приходь. Нарешті треба міркувати й нічого не перебільшувати. Ти знаєш, що сам я обережний. Але з того, що там двічі, чи тричі Борджії отруїли своїм добрим вином де-кого з своїх найкращих друзів за вечерею, не виходить, щоб уже ніколи не вечеряти. Нема рації сподіватись у кожному чудовому сіракузькому вині отрути й вбачати
