Сторінка:Гюґо В. Люкреція Борджія (Відень, 1920).pdf/52

Цю сторінку схвалено

проходить у тому боці майдану. Подивіться на нього. (Видно в глибині сцени йде сивий, худий чоловік; він хитається, кутильгає, спіраючись на ціпок; на ньому тепла кирея.)

АСКАНІО. Бідний Монтефельтро!

ДОН АПОСТОЛО. Якого він віку?

МАФІО. Мого віку. Йому двадцять девять років.

ОЛОФЕРНО. Я його бачив торік такого свіжого й здорового, як ви.

МАФІО. Три місяці тому він вечеряв у нашого Святого Отця папи в його Бельведерських виноградниках.

АСКАНІО. Це мерзота!

МАФІО. О, розказують дуже хімерні речі про ці вечері в Борджіїв!

АСКАНІО. Орґії оздоблені отрутами.

МАФІО. Дивіться, панове, яке це безлюдне місце навкруги нас. Люди не наважуються підходити близько до герцоґського палацу. Вони бояться, щоб ті отрути, які тут варять день і ніч, не випаровалися крізь стіни.

АСКАНІО. Панове, вчора відбулась авдієнція нашого посольства у герцоґа. Наша справа майже скінчена. Посольство складається з пятидесяти осіб. У такому числі наша відсутність не буде помітна. Я гадаю, що ми розумно зробили-б, як-би покинули Ферару.

МАФІО. Сьогодня-ж.

ДЖЕПО. Панове, буде час і завтра. Сьо-