Сторінка:Гюґо В. Люкреція Борджія (Відень, 1920).pdf/51

Цю сторінку схвалено

шостий звів із світу султана Зізіму, брата Баязетового.

ОЛОФЕРНО. І скільки инших!

ДОН АПОСТОЛО. Що до Баязетового брата, то його історія цікава й разом з тим страшна. Папа упевнив його, що його отруєно за обідом Карла Французького. Зізіма повірив тому і згодився приняти з прекрасних рук Люкреції Борджія так звану проти-отруту, яка за дві години увільнила Баязета від його брата.

ДЖЕНАРО. Видно, цей бравий Турок нічого не тямив у політиці.

МАФІО. Так. Ці Борджії мають отрути, які вбивають за один день, за місяць, або за рік — по їх волі. Ці ганебні отрути роблять вино добрішим і його випивають враз із насолодою. Вам здається, що ви зпяніли, а ви вже умерли. Або людина раптом впадає в знесилля; лице покривається зморшками, очі завалюються, волосся сивіє, зуби ламаються, як шкло; він не ходить, а волочить ноги, він не дихає, а хропить, він більш не сміється, він більш не спить, його трусить пропасниця на сонці в саму спеку; молода людина робиться дідом; він хляне так якийсь час і нарешті вмірає. Він умірає, і тоді згадують, що пів року тому, або рік він випив шіпрського вина в одного з Борджіїв. (Повертаючись.) Гляньте, панове, он як-раз Монтефельтро, якого може ви знаєте; він з цього міста; йому саме сталася та пригода. Он