Сторінка:Гюґо В. Люкреція Борджія (Відень, 1920).pdf/45

Цю сторінку схвалено

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Ні, ні! Майте милосердя, сіньори! Не при нім!

МАФІО (зриваючи з неї маску). Скиньте вашу маску, сіньоро, щоб ми побачили, чи ви ще можете червоніти.

ДОН АПОСТОЛО. Дженаро, ця жінка, якій ти говорив про своє кохання, отруйниця й розпустниця.

ДЖЕПО. Кровомісна по всіх ступнях. Кровомісна з своїми братами, які вбили один одного зза неї.

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Милосердя!

АСКАНІО. Кровомісна з своїм батьком, папою!

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Змилуйтесь!

ОЛОФЕРНО. Кровомісна з своїми дітьми, як-би вона їх мала, але небо не дає дітей таким виродкам.

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Годі! Годі!

МАФІО. Хочеш знати її імя, Дженаро?

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Змилуйтесь, змилуйтесь, сіньори!

МАФІО. Дженаро, хочеш знати її імя?

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ (волочиться навколюшках перед Дженаро). Не слухай, мій Дженаро!

МАФІО (простягаючи руку). Це Люкреція Борджія!

ДЖЕНАРО (одпихаючи її). О!…

УСІ. Люкреція Борджія! (Вона падає непритомна до ніг Дженаро.)