жалости! Трохи жалости! Помилувати життя! До того-ж, мій Дженаро, кажу тобі, що справді це було-б негідно, те, що ти хочеш зробити; це був-би страшенний злочин, душегубство! Чоловік щоб убив жінку! Чоловік, що дужчий! О, ти не схочеш, ти не схочеш того!
ДЖЕНАРО (з сумлінням). Сіньоро…
ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. О, я бачу, ти помилуєш мене! Це світиться в твоїх очах. Дай мені виплакатись біля твоїх ніг.
ГОЛОС (з окола). Дженаро!
ДЖЕНАРО. Хто кличе мене?
ГОЛОС. Брате мій, Дженаро!
ДЖЕНАРО. Це Мафіо!
ГОЛОС. Дженаро! Я вміраю! Помстись за мене!
ДЖЕНАРО (підносячи ніж). Кінчено. Я більш нічого не слухаю. Ви чуєте, сіньоро? Ви мусите умерти!
ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ (відбиваючись і утримуючи його руку). Зглянься, зглянься! Ще одно слово!
ДЖЕНАРО. Ні!
ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Пробач. Послухай!
ДЖЕНАРО. Ні!
ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. На Бога!
ДЖЕНАРО. Ні! (Він бє її ножем).
ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. А!… Ти убив мене!… Дженаро! Я твоя мати!
