Сторінка:Гуґо Гофмансталь. Лірика. Переклад Івана Крушельницького. 192x.pdf/26

Ця сторінка вичитана
ПІСНІ ДЛЯ СПІВУ СЕРЕД ЗЕЛЕНІ
III
 

Сказала любка: „Не держу,
Ти не присяг мені!
Людей не треба зупинять,
Не в вірність бо вони.

Йди, друже мій, своїм шляхом,
Краям ти придивись,
В ліжок багато йди на сон
І рук жіночих там торкнись.

Де заквасне тобі вино —
Там мальвазир ти пий,
А як солодша я тобі,
Так будь наново мій!“

 
ПІСНІ ДЛЯ СПІВУ СЕРЕД ЗЕЛЕНІ