— Ну, по закону, — муркнув член. — Читай молитву господню.
Хлопець тремтячим голосом почав: «Отче наш, іже еси…
— Тройцє! — знову звелів член.
Хлопець і ту проказав.
— А што ето такоє тройця? — запитався член.
Хлопець силкується щось сказати, але не може.
— Ну-ну! — підганя батюшка. — Я-ж вам ето об'яснял, как-же ти не знаєш?
— Тройця… — почина хлопець і стає. — Тройця… це — бог-отец, і син, і дух святий…
— А шо-ж то, три бога? — допитується член.
— Ні, один…
— Ну, как-же то один? Розкажи!
Хлопець мовчить.
— Ну, чого-ж ти мовчиш? — знов підганя батюшка: — ти-ж знаєш!
Хлопець то червоніє, то біліє, він тремтячою рукою тре чоло, видко, як замружіли і змокріли очі, затіпалися губи. Йому стало страшно.
— Ето значить… обикно́венно, це всьо одно, що от свєт од сонця ісходить і що того… теє…, — об'ясніть йому, батюшка! — докінчив член, що хотів був навести відоме порівнання з біблійної історії Рудакова, але не зміг і заплутавсь.
Батюшка вияснив.
— Тепер по священной історії… — промовив учитель.
— Розкажеш про Ноя і єго синовей? — спитав піп.
