|
Псалтирь напамьять знаємо — |
(З твору „Вдячний Еродій“).
Рожденного на добро легко добру вивчити. Сокола скоро навчиш літати, а не черепаху. Орла скоро вивчиш дивитися на сонце, а не сову. Олень легко привчиться бігати на гору й пити з чистого жерела, але не верблюд чи кабан. І всяке діло добре йде, коли йому помогає натура — ти тільки не мішай їй, а коли можеш — поможи, очисть їй дорогу. Клубок сам собою покотиться з гори — прийми тільки камінь з його дороги. Яблуні не вчи як яблука родити, бо вже сама природа її навчила, а ти тільки вбережи її від свиней, очисти гусінь. Природа усьому начало і без неї нічого благого нема. Саме виховання від природи йде, вливаючи в серце благостне насіння волі, аби ми самохітно й добровільно робили святе і угодне перед Богом і людьми. А приписувати суть виховання людській науці й людському язику — се идолопоклонство. Яка там користь хоч би й в ангельській мові, але без доброї думки? Який плід може дати найтонча наука без серця благого?
О, молоді люди! Коли дивлюся на вас, як ви у світ устремляєтеся, приходить усе міні в думку казка про вовка, що з'їв вівцю і, надівши на себе її вовну, пішов до стада; а ягня, побачивши ніби матір свою, з усіх сил побігло до вовка, а за ним і все стадо.