Сторінка:Гнат Хоткевич. Григорій Савич Сковорода (український фільософ). 1920.pdf/56

Ця сторінка вичитана

них трубок ріжні токи в ріжні сосуди, що стоять доокола фонтана. До меншого сосуда менше попадає, але в тім він рівний з більшим, що обоє однаково повні. І що може бути більше глупого від тої рівности, яку де-які дурні у світі завести думають? Бо хіба ж не глупе те, що противиться Божій натурі?


Я сади, поля й ліси люблю по природі своїй; батько мій теж хлібороб.

Слава Богу — мабуть і ти до тої роботи родився. Берися ж орати, приготовляй пищу для людей і скотини, води стада, розмножай вулики чи що там тобі твій Господь повелить. Не бійся — труд твій буде тобі солодшим, ніж воздух благовонний, ніж чисті вод потоки, співи пташок, ніж нарешті самі плоди трудів твоїх. І сього жде від тебе рідний край твій. А коли ж не послухаєш Господа — знай, що печаль загризе душу твою серед позолочених палат і будеш ти плакать, згадуючи поля зелені. Ранком будеш говорити — та коли ж той день уже мине, а увечері скажеш — та коли ж той світ уже буде. Або скажу тобі Моісеєвими словами: „буде ниття твоє наче висіти перед очима твоїми, і боятися будеш і дня й ночі, і не будеш віри няти житію твоєму від страху серця твого, бо воно буде перелякане, і від видимого очам твоїм“. Оце єсть життя в тілеснім богацтві, але без душевної утіхи; се єсть бачити Господа свого висящого над очима твоїми і не покривающого, як гніздом птенці своя, а біющого по сердечних зіницях, як орел оленя, сидючи на рогах його.

Коли хто родився воїном — бери зброю, оберігай хлібороба й купця від зовнішнього ворога й від внутрішнього грабителя. Тут твоє щастя, тут твоя радість — бережи ж свого звання, як ока. Що