Що можуть жити і в пишних палацах.
Бідність ото мати солодкого спокою.
Спокій живе там, де нема зайвих річей в домі,
Де солодкому сну не перешкажає ні страх ні гидка похоть.
І по-що на так багато замишляє сей червак?
По-що спішить у чужі сторони?
Що за користь кинути рідний край?
Облиш свій нрав дивний —
Печаль і на корабель може злізти;
Іде вона і в дальні походи,
Вона біжить скоріше всіх оленів
І скоріше всіх вітрів.
Будь ситий тим що єсть, не пеклуйся про завтра,
Мудро потішай сміхом своє горе;
Знай, що нічого нема зовсім блаженного,
Все трохи перемішане со злом.
Знай, що найславніші герої пішли в прах
І, сто літ живши, лежать у гною.
Може те, що твоїм називається
Перейде до мене.
Багато у тебе гарних волів,
Завод чужоземних коней,
На одежу тобі привозять сукна з'за моря —
А міні доля дала грунт убогий
Та напитись трохи з чистих грецьких муз
І зневагу до сього проклятого світу.
