Сторінка:Глюк-Еврідіка - лібрето (переклад Дроб'язка).pdf/11

Ця сторінка ще не вичитана


  друже ніжний,
  Друже вірний,
  Ти забудь скорботи всі...
  Еврідіка звідси щезне,
  Еврідіка там воскресне
  В чарівній своїй красі.

/Сцена знову заповнюється групами блажених тіней, що по¬вільно рухаються по ній. Орфей тужно і марно шукає серед них Еврідіку./

Орфей.  О ви, тіні, вас благаю,
  Ви в обійми мої
  Верніть дружину знов!
  Ах;якби ви чуттям палали,
  як я палаю, '
  Теж почували б
  Вірну, незламну любов,
  давно б я обіймав
  Ту, кого так кохаю.
  Моє щастя верніть мені!
Хор.  Боги чують зойки смутні.

/Невеличка група гіней приводить Еврідіку, обличчя якої закрите під серпанком, і підводить її до Орфея./

Хор.  Йди навстріч своїй коханій!
  Дар небесний, дар жаданий!
  Знову будем раювать!
  Ти воскресни для Орфея,
  З домовини йди своєї,
  Чоловіка обійнять!

/Одна з блаженних тіней вкладає руку Еврідіки в Орфейову і знімає