де ріжні полїтичні і військові ґрупи підпадали посторонним впливам чужинецької аґітациї особливо зі сторони Денїкінцїв, большевиків, Поляків, Румунів і т. д. Крім сего в галицькій українській армії під впливами диктатора Петрушевича і єго військової управи, давались відчувати підшепти переходу галицького війська на сторону Денїкіна, який обіцяв Петрушевичеви постарати ся о вивіз з Італїї на Україну 50,000 укр. полонених і їх переправу через Одесу на Україну а опісля до Галичини, яку диктатор Петрушевич сподївав ся відбити збройною силою від Поляків.
Автор мав нагоду гостити у головного отамана укр. військ Семена Петлюри, після урочистої присяги в Камянци, 20 октобра 1919 р. Головна кватира отамана була сильно обставлена військовою вартою. Отаман Петлюра працював у своїй військовій канцеляриї сам. Принявши з подякою привіт від заокеанських Українцїв Петлюра просив по-
