Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/138

Цю сторінку схвалено

подружжя. Але по дощі росте всьо сто разів лїпше. Головна річ: лю-лї, лю-лї…

Робить такий рух, якби колисав дитину на рамени.

Мусите старати ся о се.

Плеще шутливо Геншля по плечах.

Старий любить такі річи дуже. Постарайте ся та справте собі таку забавку. До сто чортів, Геншель! Такий хлоп як ви, що-ж може бути лекшого. Добра-ніч вам.

ЗІБЕНГАР.

Всьо змінить ся, лише відважно.

ВЕРМЕЛЬСКІРХ.

Лише все зі зимною кровю, тримати ся тепло.

Зібенгар та Вермельскірх виходять.
ГЕНШЕЛЬ
йде поволи до дверий, та хоче їх знова замкнути.
ГЕНШЛЕВА.

Не замикай!

ГЕНШЕЛЬ.

Про мене. Що ти там робиш?

ГЕНШЛЕВА,
що стоїть коло печі, схоплюєть ся як передше.

Таж бачиш. Хочу запалити!

ГЕНШЕЛЬ
сїдає пригноблений коло стола.

Про мене, засьвіти навіть лямпу.

Відсуває шуфляду стола.
ГЕНШЛЕВА.

Чого там шукаєш?