1 Київський повітовий учительський ЗЇЗД відбув ся недавно ü в присуности 105 членів Повітової Учительської, Спілки.
1 Головою зборів вибрано А. Чередниченка. Перший реферат з „Про діяльність'Шкільної Рада“ мав Путята. Референт за-ì жадав, щоб 1) всі школи забезпечити підручниками 8 відпо-і? відаим знаряддем, 2) улаштувати курси, 3) зорганізувати т волосні учительські бібліотеки, '4) подбати нро. позашкільну
освіту. Про діяльність ради Спілки реферував Кобзарь, а j потім комісар по освіті Пастернак виступив з привітом зізду.. P Він також позпайомив зізд з роботою Міністерства народньої . освіти щодо улаштування учительських курсів. Зазначив,
2 що постановлено в лїтку улаштувати курси українознавства. Курси мають бути трьох типів : для лекторів, для учшцелїе
і середніх і вищих початкових шкіл і для учителів початкових * шкіл. До дискусії в справі іспитів для учителів 8 україно-; знавства прийнято резолюцію Олександрова : „Зїзд учителів київського повіту признав необхідним, щоб до початку у 1919/20 шкільного року веї учителї, які працюють в українських школах, здали спеціальний іспит по українознавству,
і програму якого Складе Міністерство народньої освіти разом з представниками Всеукраїнської Учительської Спілки. На 8Ї8ДЇ екопетатовано, що в справі українізації школи на місцях ! зроблено дуже мало. Учні не знають, хто вони, чиї вони її' дїти. Матеріальне : становище учительства досить скрутне.
Катеринославська міська рада розпущена наслідком ухвали крайно демаґоґічної резолюції проти нової власти.
0Національно-персональна автономія на Україні. Часописі си доносять, ідо тенерінше Українське Правительство тверде
думав зберігати самобутність народів, які заселяють Україну як під побутовим, так і під релігійним оглядом. Уважаючи, що на Україої всі' горожане 'рівноправні, Правительство ^ зберігатиме права. національних меншостей, для якої діли Створить ся окремий орГан. Про Форми останнього не поста-
1 новлено ще нічого. Поки-що скасовано національні мшї-
'■ етеретва. ■ ■
І Отаманом гетьманського штабу назначений В. Дашке-вич-Горбацький. Один з його предків Остац Дашкевич відо-о мий в історії яко перший отаман, організатор регулярного ïj козацького війська на Україні. Ґен. Дашкевпч-Горбадький > брав участь в російсько-японській війні 1904—1905 рр., а г в останній війні' в першім арменськім корпусі командував зразу через Vfs року 96 пішим полком, а потім 24 пішою_ ^ дивізією. Мав великі-військові нагороди до Георгіївської ’Ą зброї включно. Брав велику участь у військовій літературі, Р працюючи над тактичними й організаційними питаннями, ії Начальник штабу гетьмана належить до наймолодших і най-і< талановитшях українських Генералів (В.).
Ц „Молодая Украйна“ почала виходити яко щоденна
і,£ часопись в Одесі', присвячена для тих, котрі почувають і!і себе Українцями, але не знають української мови. Сс зміне-з*1 на назва первісно задуманої; „Украинской Жизни“, яву мав редагувати В. Піснячсвський, колишній иетербурзишй корес-& пондент „Ради“ й видавець органу Української Громади М в російській Думі „Вістей в Думи“. — Досі' виходили в Одесі .'Iі,; два українські денники, рано „Вільне Жптте“, а увечері t „Вістник Одеси", остання 8амісць бувших „Вѣдомостей Гра-fl1 доначальства“.
i#! Товарообмін між Україною і осереднїми державами.
?■ „Нова Рада“ доносить, що до Київа наспів з Німеччини )<■ перший транспорт товарів. У Київі заложено австро-угорсько-німецьке . експортове бюро для плекання експорту СЇЛЬСЬКО-господарських продуктів з України. ’При Міністерстві торговій1 лї та промислу утворено комітет, який має пособляти posil' виткови всіх галузей українського державного господарства. ■:? 1 Комітет опрацював досі ті продукти, які Україна мав вислані. ти до центральних держав і які має дістати від центральних держав.
Д Білорусь і українсько-російські мирові переговори. Укра-ф їнська Рада міністрів займала ся питанием, чи білоруська
делегація мав бути офіціяльно допущена до україпсько-великоруських мирових переговорів. Вкіпцї прийнято ухвалу не допустити Білорусів ідо участи в нарадах тому, що ноки-що нема офіціального білоруського правительства, одначе так подбати за справи Білоруси, щоб улекшити будову ново і республики.
Путивельський повіт до України. Рада мінїстрів постановила на бажаннє гетьмана прилучити путивельський повіт курської ґуб. до України.
Свято відкриття Українського Клюбу у Київі. У поділю 19 мая увечері відбуло ся урочисте відкритте Українського Клюбу в новім великім двохповерховім будинку на розї Нушкінеької та Прорізної вулиць. На свято відкриття завітало багато офіціяльких оеіб, політичних і громадських діячів і ин. Серед-сих гостей .були гетьмап, німецький посол барон Мумм, австрійський повповласяик на Україні прінцфоп Герт-вальд, болгарський ооеол Шишманов,' київський командант Цицович, чужоземні Офіцери й багато наших осіб. Свято розпочало ея промовою Л. Старвцької-Черняхівської, яка, відзначивши культурно-політичну ролю такої інституції, як Український Клюб, висловила надію, що веї Українці без ріжницї партій обеднають ся і здійснять ті ідеали, за які бороли ся й полягли кращі сини України. Скінчила Стариць-ка-Черня хінська евою промову надією, що ті, хто зараз держать у своїх руках долю України, користатимуть ея допомогою щирих синів України та спільними силами виведуть її на шлях самостійного вільного життя. Далі з короткою промовою (українською мовою) виступав гетьман Скоропадський. Він зазначив, що політика на Уткраїні повинна нести ея на демократичних основах і він щиро додержуватиметь ея сих основ. Потім Л. Старицька-Черняхівеька вітала німецьких гостей, звернувши ся до них німецькою мовою. Після офіціальної частини свята гості слухали концерновий відділ, потім відбула ся вечеря, на яку були запрошені гетьман, чужоземні гостї о українські громадські та політичні діячі. 8а вечерею промовляли др. Лукаеевич, др._ Галїп, гетьмап і барон Мумм. Др, Лукаеевич у своїй промові висловив надію, що ся вечірка етапе початком єднання дружніх тепер народів. Гетьман у евоїй промові ще раз прохав вірити,' що він уживе всіх заходів до того, щоб Україна була вільною і незалежною. Німецький посол барон Мумм висловив бажанне, щоб Україна стала вільною країною й вийшла на-широкий шлях вільного життя. Наприкіпцї барон Мумм проголосив „ура“ на честь українського народу (її. Р.).
Комітет помочи бувшим полоненим у Київі. Дня 20 мая в помешкаццї київського клюбу „Родина“ відбули ся товариські сходини бувших полонених, що належали в полоні до українських організацій. Па сходини прибуло біля 100 душ. Відкрив паради Жук і подав зібраним, що метою сходин є те, як помогти бувшим полоненим, котрі перебувають у важкім матеріальним становищі. Головою вибрапо 6, Та-раеовського, секретарем Д. Оляичина. По всесторонній виміні думок учасників сходин ухвалено вибрати комітет помочи бувшим полоненим, який мав зайняти ся вишукуванпєм посад для безробітних, удїлюваписм грошової запомоги потребуючим, збирати Еа се жертви й пише.' Комітет мав давати поміч передовсім козакам розформованих дивізій з полонених,
' а також тим бувшим полоненим, хто належав у полоні до українських організацій або стояв з ними в зносинах. До комітету вибрано: Авдрікжа, Биховського, Гладкого, Діхтяра, Жука, Лодуїдевка, Тарановського, Чакаленка, Шаповала, на заступників Байлова, Калюжного,-Щербину. По закінченню парад відкрив комітет своє перше конетитуюче заеїданнв, на якім вибрапо. головою Чикалеика, заступником голови Гладкого, секретарем Діхтяра, скарбником Андріюка. Комітет має кооптувати в свій склад ще 7 членів з громадянських кол Київа й потім наново уконстатуувати ся. На сходинах зібрано між учасниками добровільних датків 313 карб. 15 коїв і тутже удїлепо багатьом потрібуючим невеликі грошеві підмоги (H. F.).
